гліф

гліф
(фр. < грец. — вирізаю)
1. Декоративний вертикальний жолобок.
2. Членування стін по вертикалі лопатками або контрфорсами, які у середньовічних спорудах утворювали прясла, трюмо.
3. Врізування у будівлю у вигляді заглиблення для віконного або дверного отвору. Через значну товщину стіни бокова поверхня такого прорізу середньовічної споруди для кращого освітлення приміщення робилася розкосою і її розширена поверхня звичайно розписувалася.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Нужна помощь с курсовой?

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»