гліф

(фр. < грец. — вирізаю)

1. Декоративний вертикальний жолобок.

2. Членування стін по вертикалі лопатками або контрфорсами, які у середньовічних спорудах утворювали прясла, трюмо.

3. Врізування у будівлю у вигляді заглиблення для віконного або дверного отвору. Через значну товщину стіни бокова поверхня такого прорізу середньовічної споруди для кращого освітлення приміщення робилася розкосою і її розширена поверхня звичайно розписувалася.